Інтеграція вітчизняної дошкільної освіти у світовий простір передбачає активне залучення до міжнародних проектів і програм. Один із таких  проектів, до якого приєдналося українське дошкілля,- «Створення безпечного інклюзивного середовища в навчальних закладах і громадах» Всеукраїнського фонду «Крок за кроком».

Мета проекту - забезпечення соціально-психологічної підтримки дітям внутрішньопереміщених сімей дошкільного і молодшого шкільного віку шляхом використання методик «Коло друзів» і «Лялька як персона» та реалізація міні-проектів, спрямованих на вирішення проблем місцевих громад з активним залученням самих громад.

Методика «Коло друзів» апробовується у загальноосвітніх навчальних закладах,  методика «Лялька як персона» - у дошкільних навчальних закладах Київської, Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Луганської областей.

Метод «ляльки-персони»

- це інноваційний педагогічний підхід,спрямований на розвиток емпатії (співчуття) у дітей, виховання неприйняття дискримінації та несправедливості. 

В основі методики:

•   Ефективний, безпечний і цікавий прийом для обговорення проблем рівності.

•  Інноваційна методика для протидії стереотипному і дискри-мінаційному мисленню.

•  Вікова категорія: діти 3 - 8 років.

Лялька-персона або "лялька в групі"
 

•         Відрізняється за розміром

•         Друг дітей, а не іграшка

•         Особлива (не продається в магазині)

•         «Людські» проблеми

•         Не залишається в групі 

Ляльки - персони в педагогічній практиці

•   наділені власною індивідуальністю(мають паспорт, портфоліо);

•   мають певну життєву історію;

•   свої симпатії і антипатії;

•   приходять в гості, як правило, під час бесіди в загальному колі або в групі;

•    незабаром діти приймають їх як своїх друзів;

•    діти діляться з ляльками своїми радощами і співчувають їм, коли ті засмучені. 

•         Ляльки допомагають дітям висловлювати свої думки і почуття, критично мислити, протистояти несправедливому поводженню і розвивати емпатію по відношенню до людей, не схожих на них.

•        Їх історії дають можливість ефективно аналізувати упередження, виявляти і боротися з ними   

•         Вони сприяють усвідомленню питань расизму, гендеру, інвалідності, здоров'я, культури, релігії, а також інших проблем рівності, створюють можливості для їх рефлексії та обговорення.